По-перше, ядерна жовтяниця може виникати при вроджених проблемах з ферментативною системою печінки, внаслідок яких порушуються процеси транспортування та обміну прямого та непрямого білірубіну в організмі.
По-друге, така проблема може бути викликана підвищеною проникністю гематоенцефалічного бар'єру, а також гіпопротеїнемією або іншими захворюваннями крові.
По-третє, рівень білірубіну може різко зростати при сепсисі, прийомі гепатотоксичних лікарських засобів, деяких інфекційних захворюваннях та внаслідок онкогематологічних процесів.
По-четверте, у групі ризику знаходяться недоношені діти та діти, які мають конфлікт щодо групи крові з матір'ю.
Поява жовтяничності шкірних покровів, слизових оболонок, склер у першу добу після народження;
Загальмованість дитини;
Млявість, сонливість;
Зниження м'язового тонусу зі швидкою зміною на гіпертонус м'язів-розгиначів (найбільш характерна для постановки діагнозу поза із закиданням голови назад);
Порушення дихання з епізодами апное;
Збільшення печінки та селезінки;
Напруження тім'ячка.
Ядерна жовтяниця може мати кілька стадій. Залежно від провокуючої причини та терміну гестації дитини час прояву та перебіг хвороби дещо відрізняється. Для недоношених дітей характерні:
Асфіктична стадія. У цей час новонароджений загальмований, млявий, відмовляється від годівлі, неадекватно реагує зовнішні подразники. Через знижений рівень кисню в крові дитина починає занурюватися в стан глибокої гіпоксії: шкіра набуває синюшного кольору, дихання стає поверхневим і неефективним, відзначаються тривалі зупинки дихання, короткочасні судоми.
Спастична стадія проявляється тонічним напругою всіх м'язів-розгиначів, особливо голови та шиї, а також порушенням дихання, пронизливим та монотонним криком немовляти.
У доношених дітей часто немає можливості чітко диференціювати стадії білірубінової енцефалопатії між собою через швидке наростання симптоматики. У будь-якому разі діти з такими симптомами вимагають негайної госпіталізації та проведення комплексу лікувальних заходів.
Найефективнішим та доведеним методом нейтралізації токсичного білірубіну вважається фототерапія. Для цього батьки беруть у прокат фотолампи, під дією яких білірубін розпадається на нетоксичні похідні, після чого виводиться з організму і стан дитини суттєво покращується.
При тяжкому стані новонародженого може знадобитися введення через крапельниці сольових розчинів та 10% глюкози. Іноді малюк потребує навіть переливання крові.
Додатково лікар може призначити прийом медикаментів. Це можуть бути препарати з жовчогінною дією, що стимулюють виведення білірубіну з організму, а також ентересорбенти, завдяки яким білірубін не всмоктуватиметься під час просування калових мас кишечником.